Основні висновки «Міжнародної конференції з органічного ягідництва» 2018

Елена Дейнеко

Агротехнології та збут — дві ключові теми, які впродовж дводенної конференції з органічного ягідництва обговорювали провідні експерти галузі 26-27 квітня у Києві. Організаторами заходу виступили Organic Business School та «Органік Стандарт».
Конференція стала потужним інформаційним та комунікативним майданчиком для усіх учасників органічного ягідного сектору: виробників, переробників, покупців та агроекспертів, а також тих, хто розглядає органічну ягоду в якості бізнес-проекту.

— Із загальної кількості виробників органічної продукції в Україні, близько 10-15% припадає на виробництво ягід, — розповіла директор Organic Business School Олена ДЕЙНЕКО. — Тож це досить великий сектор в органічному виробництві, який зростає надзвичайно динамічно – близько 100% щорічно упродовж останніх 3 років. Ринок органічної ягоди знаходиться у стані формування, до нього долучається багато нових гравців, не всі з яких, звісно ж, є професіоналами галузі. Тому обмін знаннями й інформацією є однією з ключових умов успіху всього сектору, запорукою зміцнення іміджу України як виробника якісної органічної ягоди.
Сьогодні кількість сертифікованих операторів органічного ягідного виробництва в Україні наближається до сотні. Лідером за популярністю серед культур серед органіків є малина (51 виробник із загальною площею більше 280 гектарів). 19 операторів вирощують суницю садову на загальній площі трохи більше 25 гектарів. Таку ж площу займають насадження лохини, яку виробляють 10 органічних господарств. По 6 виробників займаються ожиною та смородиною на площі 15 та 5 гектарів відповідно. Також набирають обертів нішеві ягідні культури: жимолость, аґрус, кизил.

Цю та іншу статистику на конференції навів директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій ГАЛАШЕВСЬКИЙ:
— Попит на органічну продукцію постійно зростає, і ягоди (зокрема, заморожена малина і суниця) є одними із найзатребуваніших продуктів на цьому ринку. Якщо говорити про глобальний ринок в цілому, то з 2000 до 2016 року обсяги реалізації органічної продукції в мережах зросли на 368%. Площі під органічними насадженнями за цей же період збільшилися на 174%. Тенденція до зростання ринку не припиняється, його темпи є стабільно високими. Показовим є те, що попит на органічну продукцію зростає набагато швидше, ніж її виробництво. Тож говорити про проблеми зі збутом якісної органічної продукції найближчим часом не доведеться.

Агротехнології: найголовніше — системний підхід

Один із провідних експертів ягідного ринку України, відомий агроконсультант та керуючий партнер розсадника «ФруТек» Олег БОСИЙ у своєму виступі зробив наголос на основній різниці між органічним та конвенційним виробництвом ягід, без розуміння якої починати бізнес в органіці надто ризиковано:
— Урожайність в органіці однозначно є нижчою, ніж у традиційному виробництві. Головною причиною є обмеження в інструментах, з якими працює агротехнолог. Виростити органічну ягоду непросто. А виростити органічну ягоду для свіжого ринку: якісну, лежку і транспортабельну — ще складніше. Сучасні торгові мережі вимагають, щоб ягода малини мала лежкість не менше за 6 днів, суниці садової — до 8-10 днів. В органіці досягнути таких показників дуже тяжко. Навіть провідні європейські органічні виробники, маючи більший досвід та кращий технологічний рівень, зізнаються, що вийти на рітейл-ринок для них не завжди під силу. Саме тому основна частина органічної ягоди продається у замороженому вигляді. Ще один важливий момент: в органіці значно вищі потреби у трудових ресурсах. А враховуючи кризу на ринку праці та тотальну нестачу кадрів, це надзвичайно гостра проблема для виробників. Собівартість виробництва органічних ягід є вищою, ніж у традиційному виробництві. Тому не факт, що фінансовий результат в органічному виробництві буде вищим. Просто це буде інший ринок, інша ситуація з конкуренцією. При цьому виробничі ризики в органіці є значно вищими — оскільки арсенал для боротьби із хворобами і шкідниками є не таким потужним, як у конвенційному виробництві. Якщо дивитися на досвід європейських країн, то там в органічне виробництво переважно йшли професійні виробники, які вже мали великий досвід у традиційному виробництві, кращі з кращих. І далеко не всі з них втрималися в органіці, бо це виробництво потребує надзвичайно високої кваліфікації агронома, глибоких знань фізіології культури, особливостей розвитку патогенів, шкідників та ентомофагів.

Просто це буде інший ринок, інша ситуація з конкуренцією. При цьому виробничі ризики в органіці є значно вищими — оскільки арсенал для боротьби із хворобами і шкідниками є не таким потужним, як у конвенційному виробництві. Якщо дивитися на досвід європейських країн, то там в органічне виробництво переважно йшли професійні виробники, які вже мали великий досвід у традиційному виробництві, кращі з кращих. І далеко не всі з них втрималися в органіці, бо це виробництво потребує надзвичайно високої кваліфікації агронома, глибоких знань фізіології культури, особливостей розвитку патогенів, шкідників та ентомофагів.


***
У Польщі органічний напрямок у сільському господарстві почав розвиватися близько 20 років тому. Одним із піонерів цього виробництва в країні стала компанія BioBerry. Сьогодні це найбільший у Польщі виробник та переробник органічної плодово-ягідної та овочевої продукції. Компанія співпрацює з 400 виробниками, а її фахівці надають професійні консультації з технологій вирощування кожному з підрядників. Провідний агроспеціаліст BioBerry Себастіан КАНЬЯ, маючи 12-річний досвід роботи у органіці та спеціальну освіту, відповідає за координацію роботи постачальників та, безпосередньо, займається агроконсалтингом.
— В органічному виробництві важливо не припуститися помилки на жодному з етапів, — наголосив на конференції Себастіан Канья. — Одним із перших та ключових моментів є правильна підготовка ґрунту. Після цього обов’язково провести аналіз ґрунту для того, щоб з’ясувати, яких елементів у ньому бракує. На основі цих даних розробляються рекомендації з внесення добрив для конкретної ділянки. У нашому підприємстві є типові технічні карти для різних культур, однак ми коригуємо їх під індивідуальні особливості окремих ферм. Органічне виробництво — специфічний бізнес, який вимагає спеціальних знань та досвіду. В органіці не можна недооцінювати труднощі, але й боятися цього бізнесу не потрібно. Найголовніше, коли ви вирішуєте займатися органічним вирощуванням — мати можливість отримувати інформацію та професійні консультації фахівців.

Органічне виробництво — специфічний бізнес, який вимагає спеціальних знань та досвіду. В органіці не можна недооцінювати труднощі, але й боятися цього бізнесу не потрібно. Найголовніше, коли ви вирішуєте займатися органічним вирощуванням — мати можливість отримувати інформацію та професійні консультації фахівців.

***

Органічну плантацію, як і конвенційну, потрібно сприймати як складний виробничий процес, своєрідний біологічний завод, на якому від налагодженості кожного з процесів залежить загальний результат. У цьому переконаний консультант з органічного виробництва та дорадник з агрономії Микола БИКОВ:
— Є розповсюджена думка, що органічне виробництво — це коли плантація висаджується, сама по собі росте і плодоносить. Багато хто з початківців йде цією дорогою і дуже швидко розчаровується — бо з’ясовується, що рослини не будуть рости без правильного догляду і захисту. Коли створюється монокультурне насадження, вірогідність розвитку хвороб зростає в рази. Тому без правильної схеми захисту і живлення говорити про прибутковий органічний бізнес немає сенсу. Знов-таки, існує міф, що у хорошому ґрунті плантація може функціонувати без додаткового живлення. Однак яким би плодючим не був ґрунт, він не готовий забезпечувати промислову урожайність тієї чи іншої культури.
Треба розуміти, що ґрунт є середовищем існування багатьох організмів, у числі яких і рослини, і мікроорганізми, і тварини. Тому від людини вимагається створення таких умов, за яких усі організми, що мешкають у ґрунті, працюватимуть у синергії і допомагатимуть отримувати урожай. Рослини дають мікроорганізмам цукри, мікроорганізми ж надають рослинам гормони, формують доступність елементів. Важливо підтримувати баланс, за якого кількість корисних мікроорганізмів буде більшою за кількість патогенних. Тільки у цьому випадку останні не становитимуть загрозу для плантації.

Є розповсюджена думка, що органічне виробництво — це коли плантація висаджується, сама по собі росте і плодоносить. Багато хто з початківців йде цією дорогою і дуже швидко розчаровується — бо з’ясовується, що рослини не будуть рости без правильного догляду і захисту. Коли створюється монокультурне насадження, вірогідність розвитку хвороб зростає в рази. Тому без правильної схеми захисту і живлення говорити про прибутковий органічний бізнес немає сенсу. Знов-таки, існує міф, що у хорошому ґрунті плантація може функціонувати без додаткового живлення. Однак яким би плодючим не був ґрунт, він не готовий забезпечувати промислову урожайність тієї чи іншої культури.

***
Головною особливістю органічного землеробства є відсутність у ньому системних фунгіцидів та інсектицидів. За цих умов лікування захворювань та боротьба зі шкідниками стають надто дорогими, а часто і зовсім унеможливлюються. Саме тому в органіці головний акцент робиться на профілактиці. А основою правильної профілактики є фітомоніторинг.
— Фітомоніторинг передбачає постійну комплексну діагностику стану рослин та безперервний контроль за процесами їхнього росту і розвитку, — розповів спеціаліст із фітомоніторингу, агроконсультант Богдан ГНАТЮК. — Оперативне виявлення проблеми дозволяє не тільки швидко її усунути, але й суттєво зекономити грошові і трудові ресурси. Фітомоніторинг дозволяє працювати в рамках точного землеробства — з розумінням того, що навіть в рамках одного поля можуть існувати неоднорідності. Пояснюється це і різним складом ґрунту на різних ділянках, і кутом нахилу, у залежності від якого окремі ділянки перебувають в неоднакових умовах температури, вологості, освітленості тощо. І при виникненні проблеми на одній ділянці часто буває зовсім не обов’язково обробляти всю плантацію. Найважливіше — щоб фахівець із фітомоніторингу оперативно помітив проблему, з’ясував її причину та швидко вжив заходів.
***
На способах профілактики хвороб на органічних ягідних плантаціях у своєму виступі зупинився також експерт BRIDGES, кандидат сільсько-господарських наук Валерій КОНОВАЛЬЧУК:
— По-перше, будь-яка ягідна плантація має створюватися у ґрунтових умовах, які відповідають потребам конкретної культури. Інший фактор, який не можна ігнорувати — це забезпечення дренажу на ділянці. Застої води на плантації в рази збільшують ризик розвитку патогенів — так само, як і застої повітря. Саме тому плантація має гарно провітрюватися. Для цього слід уникати загущених посадок, а також вчасно проводити обрізку. Ну і, ясна річ, ягідник потрібно вчасно забезпечувати живленням та необхідним захистом. А визначати заходи, які потрібні на кожному з етапів розвитку рослин, має фахівець. Тільки за цих умов можна бути переконаним у їхній дієвості.
***
Сертифікаційний орган «Органік Стандарт» щороку видає оновлений перелік допоміжних продуктів для використання в органічному виробництві. Кількість препаратів, дозволених в органічному виробництві постійно зростає, і фахівці впевнені, що сьогодні цей перелік дозволяє забезпечити повноцінний захист та живлення органічних насаджень. Однак головною умовою їхньої ефективності є комплексний та своєчасний підхід у застосуванні.
— Основним завданням біопрепаратів в органічному землеробстві є зменшення інфекційного фону, покращення загального фіто-санітарного стану та оптимізація живлення рослин, — зауважив головний агроном групи компаній «БТУ-Центр» Олександр РОСТОЦЬКИЙ. — Відправною точкою правильно організованої плантації завжди мусить бути агрохімічне та фіто-санітарне обстеження ґрунту. На основі цих результатів фахівцями розробляється комплекс заходів для оптимізації росту і розвитку насамперед кореневої системи тієї чи іншої культури. Бо саме розвинутість та здоров’я кореневої системи найбільшою мірою впливає на імунітет рослини та розвиток надземної її частини. Спеціалістами компанії «БТУ-Центр» розроблені технологічні карти для різних сільськогосподарських культур, а також спеціальні програми, які забезпечують комплексний підхід до захисту рослин.
***

Органічне фермерство:
самоосвіта та досвід + залучення фахівців

Важливість фахового агросупроводу органічної ягідної ферми, на якій у перший день Міжнародної конференції з органічного ягідництва наголошували агроконсультанти, підтвердили і самі фермери. Співзасновник органічної ферми Friendsberry Денис КУЛЬГАВИЙ розповів про свій досвід роботи без консультанта і з ним:
— Питання про те, чи потрібен органічній ягідній фермі агроконсультант, у мене вже викликає нервовий сміх. На самому початку нам дуже кортіло пошвидше висадити тестову ділянку. Попередньо ми начитались в Інтернеті, що органічна малина росте сама собою. Однак вже на наступний рік після посадки ми зрозуміли, що без агроконсультанта ми не обійдемося. Все почалося з того, що весною нашу малину почали їсти зайці. Ми навіть виставляли на ніч на плантації патрулі, які мали вистежувати зайців. Жодного зайця не знайшли, але знайшли жука-кравчика. З’ясувалось, що це він так псує рослини. Пробували різні способи боротьби, які радили в Мережі — вони не працювали. Коли звернулися до агроконсультанта, вона порадила рити на ділянці траншеї, щоб шкідники в них падали, бо на тому етапі інших способів боротьби вже не було. Це спрацювало, хоча частина плантації вже була втрачена. Пізніше у нас була атака малинового довгоносика. Та і взагалі час від часу на полі трапляються такі ситуації, коли розумієш, що без кваліфікованої допомоги не зумів би впоратися.

Питання про те, чи потрібен органічній ягідній фермі агроконсультант, у мене вже викликає нервовий сміх…

***
Якісний агрономічний супровід має доповнюватися високим рівнем самоосвіти власника ферми, його глибоким і системним розумінням і бізнесових, і технологічних процесів на фермі, — так вважає голова ФГ «Золота Ягода» Борис КУКУНІН. Його органічна ягідна ферма, яка сьогодні займає вже більше 28 гектарів, а у 2019 році перевищить 40 гектарів насаджень, була запущена у 2015 році. Своїми головними висновками за цей час фермер поділився із учасниками конференції.
— Роботу ферми не можна починати без складання бізнес-плану, — наголосив Борис Кукунін. — До нього мають увійти усі необхідні прорахунки. А для того, щоб не помилитися і точніше розрахувати свої фінансові сили, в кінці суму всіх прорахунків варто помножити на два, бо по ходу виникає багато витрат, які на етапі планування ніхто не враховує. Взагалі ж для власника органічної ягідної ферми обов’язковою умовою є його постійне навчання. У цьому сенсі великі можливості дають заходи Organic Business School. Що стосується безпосередньо плантації, то велике значення має увага до вибору сортів та якості посадкового матеріалу. В органіці від потенціалу сортів багато у чому залежить фінансова успішність бізнесу.
Також я радив би початківцям на старті своєї діяльності освоювати невеликі ділянки і поступово, а не гнатися одразу за великими площами. Ми починали з 5 гектарів. Це, мабуть, той максимум, за який на початку не варто виходити. Бо я чув немало сумних історій про 10 і більше гектарів органічного ягідника, на яких у перший же рік не змогли дати раду бур’янам, підв’язати малину до шпалери чи вчасно зібрати урожай.

 

Також я радив би початківцям на старті своєї діяльності освоювати невеликі ділянки і поступово, а не гнатися одразу за великими площами. Ми починали з 5 гектарів. Це, мабуть, той максимум, за який на початку не варто виходити. Бо я чув немало сумних історій про 10 і більше гектарів органічного ягідника, на яких у перший же рік не змогли дати раду бур’янам, підв’язати малину до шпалери чи вчасно зібрати урожай.

***
Трудові ресурси в органіці мають одне з ключових значень, тому фермер має або бути впевненим у тому, що йому вдасться знайти достатню кількість працівників для забезпечення усіх процесів на фермі, або він мусить шукати альтернативи. Про свій унікальний досвід кооперації з великою кількістю підрядників на конференції розповів підприємець Віталій ІШМУРАТ. Сьогодні його підприємство об’єднує 250 підрядників у 4 районах Волинської області. Основні культури — малина, суниця садова та ожина. Конвенційною ягодою підприємець займається з 2011 року, а у 2016 в компанії був започаткований ще й органічний напрямок.
— Ми працюємо за досить простою системою: знаходимо підрядника із власною ділянкою землі площею від 5 до 50 соток, підписуємо з ним договір підряду, надаємо посадковий матеріал та інвестуємо в інфраструктуру, — поділився Віталій Ішмурат. — Відповідно, усі процеси з догляду та збирання урожаю забезпечує підрядник. Ми ж гарантуємо їм збут та беремо на себе усі логістичні процеси. Тобто, вся ягода викуповується у підрядника на місці, а потім доставляється на заморозку. Що стосується органічного напрямку, то тут ми забезпечуємо ще й аналіз ґрунту та фіто-санітарного стану ділянки та проходження сертифікації. Така організація у поєднанні із юридично досконалим договором підряду дозволили мені вирішити основну проблему ягідників: нестачу робочих рук, бо наші підрядники здатні забезпечити догляд за плантацією і зібрати урожай власними силами

***

Головне про збут органічної ягоди у світі та в України

Другий день Міжнародної конференції з органічного ягідництва був присвячений особливостям збуту органічних ягід. Успішність збуту багато в чому обумовлена розумінням ринку як такого. Головними тенденціями світового ягідного ринку з учасниками конференції поділилася президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина КУХТІНА:
— Підтвердженням стабільності та перспективності ягідного виробництва як бізнесу є той факт, що обсяги споживання ягід у світі невпинно зростають. Цікава тенденція останніх років: люди не просто стали їсти більше ягід, вони ще й почали урізноманітнювати своє ягідне меню. Якщо донедавна у США 90% ягід, які продавалися на свіжому ринку, припадали на суницю садову, то сьогодні її частка становить вже 66%. Набирає шаленої популярності лохина. А ще американці починають споживати багато ожини. Якщо ж говорити про глобальні тенденції ягідного ринку в цілому, то серед основних можна виділити такі: попит, як і виробництво ягід, постійно зростає, разом з ними зростають і вимоги до якості. Все більше ягід у світі продається через інтернет-канали збуту — і це той тренд, який мусять брати собі на замітку виробники, у тому числі невеликі. Поряд із цим зростає також частка продажів брендованої продукції, бо споживачі стають дедалі вимогливішими та бажають бути впевненими у походженні продуктів харчування.

Віце-президент компанії BioBerry Артур ТИМІНСЬКИЙ, який на органічному ринку Польщі працює вже 20 років, навів цікаву статистику про те, що щорічно ринок органічних продуктів у світі зростає на 10-15%, тому органіка ще довго залишатиметься цікавою нішею для бізнесу і проблем зі збутом органічної продукції не буде.
— У Польщі сьогодні функціонує майже 26 000 органічних ферм із загальним ареалом у 650 тисяч гектарів, а також 312 сертифікованих переробники органічної продукції, — розповів Артур Тимінський. — Що стосується органічних ягід, то наші виробники зосереджуються здебільшого на суниці садовій та малині. Для того, щоб виростити ягоди високої якості, які будуть успішно продаватися, необхідно врахувати ряд факторів. Наприклад, для виробництва органічної суниці найкраще обирати ароматні сорти з високими параметрами переробки. У Польщі лідером в органічному виробництві вже протягом багатьох років залишається сорт «Зенга Зенгана». Саме він користується найбільшим попитом серед західноєвропейських покупців завдяки смаковим якостям, кольору, розміру та легкому відділенні черенків. Альтернативним сортом суниці садової є «Полка». Він теж має високі параметри переробки, і при цьому менше вражається грибковими захворюваннями. Середня ціна органічної ягоди суниці садової без черенку для промислової переробки у минулому сезоні в Польщі склала 5,5 злотих (1,3 євро) за 1 кг. Традиційну ягоду купували, у середньому, на 40% дешевше.
***
Міжнародні компанії звертають увагу на Україну як на потенційно потужного постачальника органічної сировини. Компанія Polko Group, яка має переробні заводи у Польщі, Румунії та Україні, за останній рік суттєво наростила свої потужності в останній — саме через тенденцію до нарощування виробничих площ.
— Я рекомендував би виробникам, перш ніж закладати плантації, зробити аналіз ринку та попиту на ньому, — говорить власник Polko Group Славомір ПОЛКОВСЬКИЙ. — Наприклад, наша компанія на території Польщі щороку переробляє більше 3000 тон органічної аронії. В Україні цю культуру можна успішно вирощувати, але охочих поки не дуже багато, хоча попит є. Схожа історія з вишнею. Наша компанія вже протягом 5 років хоче купити в Україні хоча б тисячу тон органічної вишні. А виходить знайти максимум сто тон. Ще один фактор, який потрібно знати виробникам ягід: споживачі зараз починають надавати перевагу тим чи іншим сортам малини. В Україні зараз садять переважно сорти Полка, Поляна, Херітейдж, але чомусь ніхто не зважає на те, що у Європі набирає популярності серед споживачів сорт «Вілламетте» завдяки її відмінному смаку та якості.
***
Власник чесько-української компанії Solex Agro Зденек МОША розповів, що їхня компанія не встановлює мінімальних обсягів партії від одного постачальника, і готова працювати навіть із невеликими виробниками. Але головною умовою є якість продукції, наявність органічного сертифікату та відповідність йому.
— Українські виробники вже можуть забезпечувати високу якість, — переконаний Зденек Моша. — У нас був показовий момент, коли покупець у Західній Європі, який весь час купував органічну ягоду у Польщі, надав перевагу українській ягоді, бо за якістю вона була не гіршою, але мала нижчу ціну.
***
Одним зі спікерів Міжнародної конференції з органічного виробництва був представник провідного гравця глобального ринку органічної продукції, компанії Tradin Organic Коен КРОМХОФ. Компанія закуповує більше 150 різних органічних продуктів з понад чотирьох десятків країн, тому Коен зупинився на головних вимогах органічного ринку:
— Відповідність органічній сертифікацї та харчова безпека продуктів сьогодні виходять на новий рівень значимості на ринку. Лабораторії все більше вдосконалюються у технологіях пошуку заборонених залишків у продукції. Тому наша компанія зосереджується на довгострокових стосунках із постачальниками для того, щоб бути впевненими у якості їхньої продукції та допомагати їм «дорости» до рівня, якого вимагає ринок. Ми фіксуємо ціни у контракті напередодні сезону і, незалежно від того, в який бік рухатимуться ціни на ринку в розпал сезону, виконуємо свої зобов’язання по контракту — це справедливо як для фермерів, так і для покупця.
Про можливості збуту органічної продукції розповів начальник агровідділу компанії «ХІПП-Ужгород» Дмитро ПАНКОВ:
— Способи збуту органічної ягоди визначаються, передусім, специфікою конкретної культури. Якщо говорити про лохину, то це однозначно свіжий ринок. З’явилася вона не так давно, попит на неї є, ціна поки що тримається на дуже високому рівні. Але треба усвідомлювати, що, закладаючи лохинову плантацію сьогодні, ви вже не можете розраховувати на ту ціну, за якою вона продається зараз. Доки ви отримаєте урожай, ціни однозначно впадуть. Що ж стосується інших культур: малини, суниці, то це з найбільшою вірогідністю робота з переробниками. Основних видів переробки є три: виготовлення пюре, концентратів та заморозка. Але, враховуючи, що першим двом категоріям для того, щоб запустити обладнання, потрібні досить великі об’єми, вони працюють здебільшого із замороженою ягодою, тож і більшість виробників ягід здає свою продукцію на заморозку.
Внутрішній попит на органічну ягоду в Україні поки що залишається достатньо низьким, тому основна частина продукції відправляється на експорт.
***
— Продаж органічної продукції на експорт є серйозним та трудомістким процесом, який потребує серйозного розуміння ринку та вміння на ньому працювати, — наголосив комерційний директор СОК «Київський» Руслан СЕРЕДА. — Для невеликих фермерів займатися цим самотужки майже нереально, бо до всього додаються ще витрати на заморозку, зберігання, логістику та організаційні заходи. Саме тому кооперування з метою об’єднання партій та делегування усіх питань зі збуту професіоналам є тією моделлю, яка дозволяє малим фермерам успішно продавати свою продукцію на експорт.
Ключовим моментом успішного збуту є узгодження партій та графіків поставок. Домовлятися про продаж ягоди із переробником потрібно не тоді, коли ягода вже достигла, а значно раніше.
***
— Приблизне розуміння того, на які об’єми продукції розраховувати, переробник хоче знати ще на початку сезону, — розповів директор із закупок сировини компанії Agrana Сергій ДОВБОЩУК. — Тому ці нюанси обговорюються задовго до періоду збирання урожаю. Протягом сезону ми постійно перебуваємо на контакті з постачальниками для того, щоб розуміти, яка продукція, коли і в якому обсязі надійде на завод. Окрім того, що ягода має супроводжуватися всім необхідним пакетом документів, виробник мусить забезпечити дотримання вимог із транспортування сировини. На шляху із поля до заводу ягоди не повинні втратити своєї якості.
Збут органічної продукції потребує такого ж системного підходу, як і технології виробництва. Фермер має бути в курсі тенденцій ринку, орієнтуватися на його запити і розуміти, що головним трендом сьогодні є якість. Незалежно від того, на який ринок ви орієнтуєтесь: свіжий чи переробка, внутрішній чи міжнародний, покупці хочуть купувати тільки якісну ягоду.

Збут органічної продукції потребує такого ж системного підходу, як і технології виробництва. Фермер має бути в курсі тенденцій ринку, орієнтуватися на його запити і розуміти, що головним трендом сьогодні є якість. Незалежно від того, на який ринок ви орієнтуєтесь: свіжий чи переробка, внутрішній чи міжнародний, покупці хочуть купувати тільки якісну ягоду.

***
Директор Organic Business School Олена ДЕЙНЕКО підкреслює такі основні висновки конференції: «Резюме теми конференції №1 – як успішно використати агротехнології на органічній ягідній темі. Я би хотіла використати слова Себастіана Канья, провідного агрофахівця польської компанії BioBerri (Польща): «Органічне виробництво — специфічний бізнес, який вимагає спеціальних знань та досвіду. В органіці не можна недооцінювати труднощі, але й боятися цього бізнесу не потрібно. Найголовніше, коли ви вирішуєте займатися органічним вирощуванням — мати можливість отримувати інформацію та професійні консультації фахівців….»
Відповідьна питання, чи треба залучати агрофахівців до роботи на органічному ягіднику, влучно сформулював консультант з органічного виробництва Микола БИКОВ: «Є розповсюджена думка, що органічне виробництво — це коли плантація висаджується — і сама по собі росте і плодоносить. Багато хто з початківців іде цією дорогою і дуже швидко розчаровується — бо з’ясовується, що рослини не будуть рости без правильного догляду і захисту. Коли створюється монокультурне насадження, вірогідність розвитку хвороб зростає в рази. Тому без правильної схеми захисту і живлення говорити про прибутковий органічний бізнес немає сенсу. Знов-таки, існує міф, що у хорошому ґрунті плантація може функціонувати без додаткового живлення. Однак яким би хорошим не був ґрунт, він не готовий забезпечувати промислову урожайність тієї чи іншої культури».
Резюме теми конференції №2 – як успішно продавати органічну ягоду, — я би сформулювала так: системніть постачальника та якість продукції — передусім. Дайте ринку якість, і ваш збут буде успішним. Ставайте системними надійними постачальниками, які забезпечують ринку стабільну якість, і у вас буде черга з покупців! Для ілюстрації основних тезисів цієї частини конференції я би також хотіла навести слова директора із закупок сировини компанії Agrana Сергія ДОВБОЩУКА: «Збут органічної продукції потребує такого ж системного підходу, як і технології виробництва. Фермер має бути в курсі тенденцій ринку, орієнтуватися на його запити і розуміти, що головним трендом сьогодні є якість. Незалежно від того, на який ринок ви орієнтуєтесь: свіжий чи переробка, внутрішній чи міжнародний, покупці хочуть купувати тільки якісну ягоду».
Трейдер компанії Tradin Organic з Нідерландів Коен КРОМХОФ зазначив: «Відповідність органічній сертифікацї та харчова безпека продуктів сьогодні виходять на новий рівень значимості на ринку. (…) Наша компанія зосереджується на довгострокових стосунках із постачальниками для того, щоб бути впевненими у якості їхньої продукції та допомагати їм «дорости» до рівня, якого вимагає ринок».

***

Організатори дякують за фінансову підтримку:
• Державному секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) в рамках швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія).
• Українському проекту бізнес-розвитку плодо-овочівництва (UHBDP).
• Посольству Нідерландів в Україні.

Напишите нам

Открыты к предложениям. Ответим на вопросы. Окажем помощь.