Органічний бізнес: перспективно і прибутково

Автор kwidl

Стаття про органічний бізнес (органический бизнес). Для тих, хто планує чи цікавиться органічним напрямом в агробізнесі.

Україна належить до найпотужніших аграрних країн світу. На зовнішньому і внутрішніх ринках постійно зростає попит на органічну продукцію українських виробників.

У світі спостерігається стійке зростання попиту на органічну продукцію. За оцінками швейцарських експертів, ринок органічної продукції у світі становить близько 90 млрд доларів. Екологічним виробництвом продукції у світі займаються понад 2 млн господарств. У порівнянні з 1999 роком, площі земель, відведених під органічне сільське господарство, у світі збільшилися більше, ніж у три рази.

В Україні також є достатня кількість придатних для органічного агровиробництва земель. Тож не закріпитися на такому перспективному ринку було б для українських виробників стратегічною помилкою. З огляду на сусідство з ЄС, особливо привабливою є експортна орієнтованість ринку, адже Євросоюз є другим світовим ринком споживання органічної продукції, який до того ж розвивається швидкими темпами.

Про те, що органічний сектор і в Україні розвивається багатообіцяючими темпами, свідчать дані його зростання. За підрахунками аналітиків ринку, за останні сім років органічний ринок в Україні зріс у 29 разів. Однак, залишаються фактори, що уповільнюють цей процес. Серед них – зниження купівельної спроможності населення, нерозвинена законодавча база та недостатня інформованість як споживачів, так і виробників органічної продукції щодо особливостей її вирощування і продажу.

Прокоментувати ситуацію на органічному ринку та оцінити перспективи розвитку цього бізнесу propozitsiya.com попросила директора «Органік Бізнес Школи» Олену Дейнеко.

Наскільки поширений органічний агробізнес в Україні?

Ринок органіки займає, за нашими даними, від 1 до 2 %. У розвинутих каїнах ця цифра доходить до 13%. Такі країни, як Голландія, у майбутньому планують бути повністю органічними. В Україні ринок маленький, дуже вузький, але він надзвичайно стрімко розвивається.
В органічному ринку є два великі напрямки – експортний і внутрішній. Експортний ринок зростає набагато швидше, ніж внутрішній. Найбільший ріст іде в компаніях, які мають експортну модель збуту і які відкриваються для того, щоб продавати свою продукцію за кордон. Цей напрям розвивається дуже швидко. А внутрішній ринок розвивається не так жваво.

 

Ви пов’язуєте це з економічною ситуацією?

Олена Дейнеко, директор Органік Бізнес Школа

Олена Дейнеко, директор Органік Бізнес Школа

 

Частково, так. Справді, поки буде криза, є пряма залежність розвитку внутрішнього споживання органічної продукції від платоспроможності населення. За даними Федерації органіки, у 2013 році ринок експортної органіки становив 36 млн євро, а внутрішньої – 12 млн. Як бачите, різниця велика — 300 %. Ринок маленький, але він жваво розвивається. Органіка все одно буде розвиватися швидше за всі інші сегменти. Ми бачимо результати різноманітних досліджень, які говорять про те, що українці готові платити більше за більш якісну їжу. Це майбутнє.

Щодо експортного ринку, то він розвивається за рахунок того, що український інвестор, українські компанії бачать високу ефективність і високу рентабельність цієї галузі.

З одного боку, експортна органіка розвивається за рахунок того, що українці бачать у ній додаткові можливості, перспективу і самі вкладають гроші. З іншого боку, Європа вкладає свої інвестиції. За моїми даними, зараз в Україні, і зокрема на Західній Україні, великий притік фінансування у створення органічних ферм. Особливо це стосується ягід.

 

Тобто інвестиції присутні, їх достатньо багато?

Так, їх багато. Серед іноземців — поляки, чехи, німці, швейцарці, навіть норвежці та бельгійці – це ті, кого тільки я знаю, хто інвестує або планує інвестувати у виробництво та переробку органічних ягід в Україні. Зокрема, найбільший трейдер українських ягід — це поляк, який займає ледь не половину ринку органічної ягідної сировини.

Ми також бачимо тенденцію, що українські агрокомпанії, які виробляють суто конвенціальну, традиційну продукцію, починають звертати увагу на органічну нішу. Вони диверсифікують своє виробництво і виділяють сегмент під органічний напрям. За рахунок того, що у них в портфелі з’являється органічна продукція, вони отримують додаткові преференції у спілкуванні з імпортерами, тому що у світі органіка дуже цінується. Українська органічна сировина не має проблем з продажем, вона просто розлітається.

 

Попит на українську органічну сертифіковану сировину надзвичайно великий, він перевищує пропозицію на сотні відсотків.

 

Тоді що зупиняє фермерів від започаткування органічного бізнесу?

Є дві речі, які дуже важливо врахувати. Перша – це поріг очікування. Щоб отримати сертифікат за регламентом сертифікуючої компанії, необхідно чекати від 1 року.

В органіці весь процес на кожному етапі обов’язково сертифікується. Учасниками ринку можуть бути лише ті, хто отримав органічний сертифікат. Це стандартна світова практика. В Україні видають також так званий сертифікат «проміжного періоду». Проміжний сертифікат означає, що фермер за рік чи два отримає органічний сертифікат. За цей час, поки земля йде до сертифікації, він може купувати сертифіковане насіння чи саджанці, висіває седерати. Врожай, отриманий у цей рік, не буде сертифікованим. Але його вже можна продати дорожче, ніж звичайний. І тільки після того, як отримано сертифікат на землю, врожай отримає статус сертифікованого. Це може бути на другий рік. Але якщо земля була хімічна, має минути три роки і більше.

В органіці взагалі неможливо отримати сертифікат раніше, ніж за 6 місяців – і то у виключних випадках, якщо є підтверджуючі документи, що це земля цілинна. Всі сертифікатори і всі інституції, які регламентують органічний бізнес, передбачають і світоглядні речі. Це зміна не лише способу діяльності, але і способу мислення. Суть агрономії в органіці – це створення живої екосистеми, це створення плодючого грунту. Грунту, в якому розвивається хороша флора, хороше еко-середовище, у якому живе, прогресує і розвивається рослина.

Щоб «влізти» в органіку, треба серйозно замислитися. І цей відступ у сертифікації – це свідомо створений поріг, щоб людина замислилась, чи справді вона готова і хоче це робити.

 

До відома. Європа

У світі спостерігається досить сильне зростання інтересу до органічної продукції. Більшість країн зі складу ЄС надають дотації тим фермерам, які переходили на сертифіковане органічне виробництво.

5,4% сільськогосподарських площ у країнах Європейського Союзу є органічними. В Європі зосереджено 29% органічних сільськогосподарських площ усього світу. Країнами з найбільшою площею органічних сільськогосподарських земель є Іспанія (1,6 млн. га), Італія (1,1 млн. га) та Німеччина (1 млн. га).

Найбільший ринок органічних продуктів з товарообігом на суму 6,6 млрд. євро розташований у Німеччині, далі йдуть Франція (3,8 млрд. євро) та Велика Британія (1,9 млрд. євро).

 

Другий поріг – це те, що інфраструктура органічного ринку в Україні мікроскопічна. Ринок розвивається швидше, ніж інфраструктура. Агрономів не вистачає абсолютно. Всі великі компанії мають у штаті агрономів чи залучають консультантів, але звичайному фермеру це зробити дуже важко. По-перше, дорого, а по-друге, їх дуже мало. Сьогодні дуже мало вузів справді якісно готують органічних агрономів. Але ситуація прогресує, започатковуються нові проекти в галузі органічної технологічної освіти. Цього року в Україніі почав працювати Проект AFC/IAK «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства», що буде діяти на базі Житомирського національного агроекологічного університету.

Відомі фахівці органічного ринку — Олексій Качковський, один з найдосвідченіших консультантів ринку та Андрій Вдовиченко, голова Сквирського науково-практичного полігону, який на своїх демо-полях вирощує практично широкий діапазон органічних культур — створюють «Інститут органічного виробництва». Цей проект навчатиме діючі органічні господарства та створить певні цінні освітні програми.
Наскільки мені відомо, органічний агроном отримує винагороду більшу, ніж звичайний. Я думаю, що це професія майбутнього, вони будуть затребувані надзвичайно.

 

Де ж тоді фермери беруть знання, допомогу, консультації?

Вихід є. Треба приєднуватися до органічної спільноти, брати участь у тренінгах, семінарах, вивчати літературу, їздити на дні поля, консультуватися у колег. Фермери мають розуміти, що треба не дивитися на те, як сусід робить, а треба створювати технологічну карту ферми, залучати кваліфікованих консультантів, толкових традиційних агрономів і разом з ними, згідно з нормами і стандартами, використовуючи дозволені сертифікаторами засоби, вчитися органічному землеробству і тваринництву.

Для цього є всі можливості. Фермери часто їздять один до одного і не відмовляють у допомозі. Часто спікери, які виступають на тренінгах, потім приймають у себе гостей і консультують. Далі отримані знання вони вже випробовують у польовому режимі.

 

Можливо все. Я бачу приклади, коли люди глибоко в селах творять дива – виготовлюють продукти, створюють ферми і успішно розвиваються, створюють прибуткові господарства. Для них немає кордонів. Може, не все гладко, але вони рухаються. Просто роблять перший крок, бо бачать перспективи.

 

Це вже питання менеджменту, технології. Треба створити грамотний бізнес-план, залучити гроші, створити проект, просто грамотно створити бізнес. У нас із цим також проблеми. Наші фермери менше думають про те, яку нішу вибрати, який ринок збуту. Саме тому «Органік Бізнес» акумулює ці знання і розуміння.

 

Якщо ми говоримо про ніші органічного бізнесу, то що зараз є найперспективнішим, особливо для малого та середнього фермера?

Асортименту органічного дуже мало. Не вистачає багатьох категорій продуктів, які напевно користалися б попитом. По суті, хоча б якийсь вибір є лише в категоріях молочні і кисломолочні продукти та бакалія. Немає хліба, дитячого харчування, мяса, фруктів, овочів, ягід, солодощів, випічки, кулінарії та багато чого іншого. Або зовсім немає, або категорія представлена одним гравцем. Наведу прикад з нашого останнього тренінгу – овочева/зелена ферма.

 

Наприклад, в Україні всього 10 сертифікованих органічних виробників овочів і зелені. Ціни на органічні овочі і зелень вищі за ціни на неорганічні на 150-1100%.

 

Але загалом ця ніша високорентабельна. Ягідна ферма на 2-3 році виходить на точку беззбитковості, її рентабельність – більше 100% на 5 році роботи.

Наскільки мені відомо, ягодних органік-ферм – найбільше з-поміж інших видів ферм. Також можу підтвердити це за статистикою проекту «Органік Бізнес Школа». Діапазон вартості ягід дуже залежить від ряду параметрів – таких, як клас, сорт та, що важливо, від величини партії. Тому ми спостерігаємо запуск процесів кооперації чи співпраці виробників.

Польові навчання органічних фермерів

Польові навчання органічних фермерів

Тому що так експортер економить на логістиці, на сертифікатах. Діапазон вартості органічної ягоди широкий — кілограм малини може коштувати 3,5 — 5 євро, якщо йдеться про велику партію, а так ціна стартує від 2 євро за ягоду гарного класу та якості. Попит стабільний, перевищує пропозицію в рази, тому це виробництво досить швидко окупиться, принесе прибуток, і цим варто займатися. Особливо саме зараз – коли ринок ще порожній. Я можу прогнозувати перенасиченість ринку органічної ягоди на експорт через кілька років.

Також бачимо багато інших ніш. Сад яблук і груш – це також дуже затребувана ніша. Через кілька років і внутрішній ринок органічних фруктів значно зросте і дасть змогу стабільного ринку збуту в Україні.

Експорт органічних яблук і груш є також дуже перспективним – і у свіжому вигляді, у в переробленому. Ми отримуємо запити із Британії та Німеччини на експорт перероблених органічних яблук.

Ця ніша зараз в Україні, на відміну від ягід, зовсім порожня. Зараз є кілька гравців на ринку, кілька ще закладають сади. Але поки вони досягнуть максимального плодоношення, мине ще не менше ніж 3 роки. Органічні яблука коштують у 3 рази дорожче, ніж звичайні, а соки у 2 рази дорожчі.

Взагалі, маю сказати, що будь-яку органіку завжди можна продати і на експорт, і на внутрішній ринок. І чим більші партії, тим краще. Тому що і переробники готові брати.

Теплиця – це також дуже хороша ніша, тому що вона не вимагає гектарів, там можна починати з 20 соток. Головне – знайти свій ринок збуту. Можна організувати свою доставку або домовитись із магазином чи інтернет-магазином, можна робити великі комплекси. Збут точно буде. За нашими даними, великі мережі готові брати органічну продукцію, але тільки за умов великих обсягів. Просто ці обсяги ніхто не може дати. Попит є , а пропозицію поки що ніхто не може зробити.

Цікавий ринок органічних пряних трав. Теж практично порожня ніша, продукція — високо маржинальна, є можливість експортного збуту.

 

До відома. Україна

Згідно з даними Федерації органічного руху України, в 2007 році обсяг ринку становив близько 500 тис євро. Вже в 2014 році цей показник виріс до 14,5 млн євро. Таким чином, обсяги ринку за вказаний період збільшилися в 29 разів.

На даний момент в країні працюють більше 180 органічних сільгоспвиробників, які обробляють понад 400 тис. га сільгоспземель. Тож частка сертифікованих органічних площ в Україні становить 0,9% серед загального обсягу усіх сільськогосподарських угідь.

Україна вже стала лідером у східноєвропейському регіоні по сертифікованій площі органічної ріллі, спеціалізуючись переважно на виробництві зернових, зернобобових та олійних культур.

 

Українського фермера часто зупиняє нерозуміння, куди можна продати органічну продукцію. Найкращий шлях для тих, хто хоче вирощувати і продавати органіку – це коли інвестор контрактує, тобто замовляє заздалегідь на майбутній рік урожай фермера. Ми бачимо такі приклади на українському ринку і вважаємо їх найпривабливішими для обох сторін – і трейдера, і фермера. Це роблять деякі великі українські роздрібні мережі, які викладають органіку на своїх полицях. Вони знаходять фермера і контрактують у нього урожай – або інвестують, або замовляють, або попередньо оплачують.

 

Ті трейдери, які хочуть наступного року купити партію органічної продукції, не мають чекати. Через рік цієї продукції просто не буде на ринку. Про неї треба вже зараз потурбуватися і зараз її замовити – знайти фермера і укласти угоду на майбутній врожай.

 

До нас часто телефонують замовники, переробники із запитаннями, де можна купити певну органічну продукцію. Але її неможливо купити, її просто немає! Ви мали рік тому подумати і замовити урожай фермеру. Закордонні трейдери це розуміють, вони шукають фермера. Ідеальна модель для трейдера — заздалегідь знайти, домовитися і законтрактувати. Вони готові наперед виплачувати якусь частину. Для фермера це інвестиція. У нього є земля, але немає грошей, щоб вкладати у, скажімо, полив розширення виробництва чи обладнання або техніку. І для нього знайти майбутнього покупця врожаю – це гарантований збут і, водночас , інвестиція. Це ідеальна модель інвестування в органіці. Інша модель – це кооперативи, які дозволяють об’єднатися малим і середнім господарям із малим земельним банком.

Ми в «Органік Бізнес Школі» взяли на себе функцію не просто тренінгового чи освітнього центру, а й інформаційної та комунікаційної платформи. Ми запрошуємо представників кооперативів, щоб вони ділилися своїм досвідом. Наша функція – інформування і навчання органічних фермерів. Зокрема, ми створюємо фінансову та господарську аналітику, фінансові моделі на базі реальних ферм, господарські плани, які можуть допомогти створити бізнес-план та господарський план запуску тієї чи іншої органічної ферми. Ми об’єднуємо досвід, допомагаємо обміну інформацією, ми допомагаємо фермерам знаходити ринки збуту.

І я маю сказати, що багато хто зробив еволюцію за рік. Коли українець прогресивний, — він досягає успіху. Треба просто йти вперед.

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

Источник: Пропозиція — Головний журнал з питань агробізнесу

 

Эксперт органического рынка Елена Березовская на тренинге

Эксперт органического рынка Елена Березовская на тренинге

Семинар для органических фермеров от Органик Бизнес Школа

Семинар для органических фермеров от Органик Бизнес Школа

Спикеры семинаров

Практическое пособие

Практическое пособие

 

Напишите нам

Открыты к предложениям. Ответим на вопросы. Окажем помощь.